Історія першого транспорту у Манхеттені розпочалась ще сто двадцять п’ять років тому, коли в місті почали прокладати перші трамвайні лінії. Трамвайний рух територією Манхеттена зупинився 6 квітня 1957-го року (а саме на острові Велфера або Рузвельта). Але почалося все 125 років тому, а саме 14 листопада 1832-го року, коли по всьому Нью-Йорку (зокрема лінії проходили й через район Манхеттена) з’явилася перша в світі лінія для трамваїв. Далі на manhattan-future.
Який засіб для пересування Манхеттеном був одним із перших?
Одним із перших в Манхеттені з’явився саме тролейбусний маршрут, і це неспроста: на тот період часу тролейбус залишався одним із найефективніших засобів для пересування між районами міста. Звичайно, ефективність тролейбусних ліній залежить від архітектурної забудови міста, проте незважаючи на це, в Манхеттені продовжував свій розвиток саме такий вид транспорту.
Тролейбусний транспорт став ідеальною заміною пересуванню кіньми, якими до цього користувалися містяни. Електричний засіб перевезення містом став більш досконалим варіантом в порівнянні із залученням коней. Тролейбуси захоплювали вулиці Манхеттена, такий вид транспорту домінував серед інших (зокрема, над перевезенням на тваринах), доки в побуті не з’явився звичний нам автомобільний транспорт, маршрутні, автобусні маршрути та метро.
Яким транспортом користувалися містяни у ХІХ столітті?
Протягом років громадяни Манхеттена шукали зручний та швидкий спосіб для пересування вулицями міста. Один із них тривалий період часу залишався домінантним – він пристосовувався до різної динаміки розвитку будівель міста та його архітектурної забудови. Таким переважним видом транспорту були кінні перевезення, перші спроби поширення якого в місті почалися ще у 1820-х роках. Пізніше його замінив інший громадський транспорт, який також досить сильно змінювався з плином часу.
Заповнені вщент вагони метро (яке з’явилося вже пізніше, у наступних століттях), інтенсивний рух автомобільними дорогами та новий для того часу залізничний транспорт – все це призвело до того, що містяни шукали ідеї для нового виду пересування містом. Незважаючи на думки скептиків, які вважали такі спроби безглуздими, в Манхеттені з’являлися нові види транспорту, які змогли спростити транспортну розв’язку в місті.
Дебют кінного “омнібуса” Манхеттена у 1820-х роках
Перший громадський транспорт в місті з’явився наприкінці 1820-х років, тоді почав набувати поширення “кінний автобус” або, як його раніше ще називали, “омнібус”. Дебютував він як масовий наземний транспорт, яким можливо зручно та швидко пересуватися містом. Вулицями Манхеттена їздив величезний диліжанс, який був запряжений кіньми – загальна місткість такого транспорту становила до декількох десятків людей, а пересувався він вулицею Бродвей (від району сучасного Мідтауну у Манхеттені і приблизно до моста Джорджа Вашингтона). Якщо була необхідність у зупинці транспорту, керівник-водій тягнув за маленький шкіряний ремінець, і коні зупинялися.
Кінний вид пересування містом ще продовжував існувати, проте наступним еволюційним кроком у розвитку транспорту Манхеттена було спорудження залізних (сталевих) рейок. Це стало започаткуванням нового виду транспорту – трамваю, який запрягався кіньми. Дебют такого способу їзди відбувся у 1832-му році, маршрут його проходив вулицями Четверта-авеню та Боуері-стріт, що в Манхеттені: починав свій рух трамвай від Нижнього Іст-Сайду, а кінцева зупинка була поруч із Юніон-сквер.
Прокладання залізних рейок було єдиним задумом однієї компанії під назвою “Нью-Йоркська і Гарлемська залізниця”. Її амбіційною метою було з’єднати Нижній Манхеттен з передмістям Гарлема, тим самим об’єднавши залізні та сталеві рейки Нью-Йорку. Врешті-решт, до сучасних 20-х років ХХІ століття задум здійснився, система стала цілковитою.
Приблизно у 1830-1840-х роках відбулася перша поїздка: трамвай під назвою “Джон-Мейсон” (на честь президента Хімічного банку, який був одним із найбагатшим жителем Нью-Йорку, а також співзасновником компанії залізних доріг в місті) рушив вулицями Манхеттена. Транспортна лінія в місті була досить скромною, але й фундаментально-інноваційною (в прямому сенсі, адже самі залізничні лінії були закопані у землю). До речі, це трамвайне сполучення вважається прямим прабатьком для сучасної системи залізничного транспорту “Метро-Північ”. За статистикою, пасажиропотік такої системи складає більше мільйона пасажирів на рік, а основний маршрут – від Центрального вокзалу у північний район до Гарлема та Манхеттена, Бронкса, Коннектикуту та Вестчестера, також популярним маршрутом є північна частина штату Нью-Йорк.
Мапа Нижнього Манхеттена, на якій видно архітектуру залізничної лінії міста між Нью-Йорком та островом Манхеттен. Фото датується 1847-м роком. Джерело фото: https://www.villagepreservation.org/
Кінець ХІХ і початок ХХ століття для транспорту Манхеттена
Під кінець ХІХ століття сталося декілька важливих історичних подій, які вплинули на транспортну інфраструктуру у місті. Так, 1872-го року відбувся спалах кінського грипу – влада була занепокоєна щодо здоров’я коней, які використовувалися для переміщення Манхеттеном. До цих обставин було відомо й факт повільності кінних екіпажів в порівнянні із іншими інноваційними розробками та новими технологіями (електричні трамваї, тролейбуси тощо).
Зважаючи на обставини того періоду часу, інші способи пересування містом лише вдосконалювалися порівняно з кінним транспортом. Домінуючі на вулицях Манхеттена автомобілі, автобуси та метро врешті-решт витіснили кінний вид пересування містом з платформи транспортних можливостей.
У 1883-му році в Манхеттені було споруджено першу канатну дорогу з паровим приводом, яка функціонувала два десятки років до 1909-го року. На початку ХХ століття в місті активно встановлювалися електричні візки, тож необхідність у продовженні роботи канатної дороги не було.
Протягом початку ХХ століття свою ефективність показував електричний трамвай: в порівнянні із іншими видами транспорту, він міг спокійно витримувати конкуренцію на ринку за рахунок невеликих витрат на електрику. Але врешті-решт з’явилася автомобільна промисловість, яка швидко захопила вулиці Манхеттена – з 1920-х по 1950-ті роки автомобільні концерни купували трамвайні системи, працюючи над розробкою, в якій візки змінювалися на гумові шини.
Проте повністю поховати тролейбусні лінії в Манхеттені не вдалося – навіть до сучасних років тролейбуси продовжують пересуватися вулицями міста, а транспортні промисловості так і працюють над покращенням їхньої складової, міського дизайну та загального планування роботи.
Роботи над покращенням тролейбусів продовжуються!
Продовжуються роботи над новим етапом покращення тролейбусів – так, наприклад, колишній мер Білл Де Блазіо є ініціатором проєкту вартістю 2,5 мільярди доларів (тролейбусні лінії міста Бруклін та Квінс), які зокрема проходять поруч із Манхеттеном. Дехто пропонує взагалі відновити трамвайні лінії маршрутом “від однієї річки до іншої” (така лінія раніше існувала, вона проходила 8-ю вулицею, що у Манхеттені).
