Ця стаття про американський підвісний міст, який до 1924 року вважався найдовшим висячим мостом у світі, маючи довжину 7 308 футів (2 227 м). Детальніше про заснування, будівництво та додаткові відомості “The Williamsburg Bridge” далі на manhattan-future.
Заснування та будівництво
“The Williamsburg Bridge” – це підвісний міст через East River, що з’єднує Нижній Іст-Сайд Мангеттена з районом Вільямсбург що у Брукліні.
Проєкт “The Williamsburg Bridge” був вперше запропонований у січні 1892 року, але затвердили його лише у 1895 році. Головним інженером проєкту призначили Leffert Lefferts Buck, а архітектором – Henry Hornbostel. Будівничі роботи розпочалися 19 червня 1896 року, проте у цей період відбувалися часті затримки через брак фінансування. Для будівництва мосту комісари придбали сотні земельних ділянок та переселили близько 10 тис. осіб. Перший кесон був встановлений у 1897 році, а наступного року завершили побудову фундаменту. Опори та кріплення були майже завершені на початку 1900 року. Підвісні вежі з обох боків річки були наполовину завершені до травня 1900 року. Перші дроти були готові до встановлення в лютому 1901 року, а встановлювати їх почали у листопаді 1901 року. Аби заощадити гроші, дроти не оцинковували, а покривали маслом та графітом, в подальшому це спричинило деякі проблеми. Роботи з будівництва Бруклінського віадука почалися у травні 1901 року, а на Мангеттені ці роботи розпочалися наступного місяця. Подальше будівництво затримував брак сталі.
“The Williamsburg Bridge” відкрили 19 грудня 1903 року з парадами та феєрверками. Вартість мосту склала 11 мільйонів доларів. Перший час користування мостом було платним. Дещо пізніше відкрили трамвайні колії, пішохідні доріжки та північну дорогу. У травні 1904 року на “The Williamsburg Bridge” вперше увімкнули ліхтарі. Трамвайний рух по мосту вперше розпочався 4 листопада 1904 року, на обох кінцях були наземні трамвайні термінали. Підземний трамвайний термінал на Мангеттені відкрили у травні 1908 року. У 1936-1949-х роках тролейбусні колії замінили додатковими проїжджими частинами. У 1980-1990-х роках після виявлення серйозних структурних дефектів міст суттєво реконструювали.
22 червня 2003 року на честь 100-річчя мосту відбулося урочисте святкування. У 2009 році Американське товариство інженерів-будівельників присвоїло “The Williamsburg Bridge” статус Національної історичної пам’ятки цивільного будівництва.
У 2011 році манхеттенську частину мосту перебудували, встановивши бетонний бар’єр. У 2022 році розпочалися реконструкційні роботи мосту. Завершення планується у 2025 році. Проєкт включає заміну поржавілих сталевих балок, труб, з’єднань, клапанів, латання бетону, ремонт веж тощо.
Дещо про міст
“The Williamsburg Bridge” має загальну довжину 7308 футів (2227 м), ширину – 118 футів (36 м), та висоту – 135 футів (41 м). Головний проліт “The Williamsburg Bridge” має довжину 1 600 футів (490 м), тримається він на чотирьох основних тросах, які, у свою чергу, підвішені до двох веж висотою в 335 футів (102 м). Для будівництва мосту було використано приблизно 60 тис. кубічних ярдів (46 000 м/куб) бетону, 6,5 млн футів (2 млн м) деревини, 130 тис. кубічних ярдів (99 000 м/куб) цегляної кладки, а також щонайменше 40 тис. коротких тонн та 36 тис. довгих тонн сталі. На мостовому полотні шириною в 118 футів (36 м) розміщено вісім смуг для автомобільного руху, дві колії метро, а також дві пішохідні та велосипедні доріжки. Наразі цей міст є одним з чотирьох безплатних автомобільних мостів між островом Мангеттен та Лонг-Айлендом.
