Ця стаття про відомого науковця, який керував розробкою першої ядерної зброї. Детальніше про його життя, участь у “Мангеттенському проєкті” та останні роки Джуліуса Роберта Оппенгеймера далі на manhattan-future.
Ранні роки та професійний розвиток
Джуліус Роберт Оппенгеймер – це американський фізик-теоретик, а також відомий світу як науковий керівник “Мангеттенського проєкту”, в рамках якого у роки Другої світової війни розробляли першу ядерну зброю.
Джуліус Роберт Оппенгеймер народився 22 квітня 1904 року у Нью-Йорку в єврейській сім’ї. Мати Елла Оппенгеймер була художницею, батько Юліус Селігман Оппенгеймер – успішним імпортером текстилю. У родині також зростав молодший брат Френк. Маленький Джуліус Роберт почав свою освіту з Alcuin Preparatory School, згодом продовжив навчання в “The Ethical Culture Society School”. Розвивався хлопчина зовсім не по роках. За один рік він міг пройти програму декількох класів. Також варто зазначити, що Оппенгеймер у шкільні роки був надзвичайно допитливим та різнобічним. Крім основних предметів, цікавився також французькою, англійською літературою, а також полюбляв вивчати мінерали. Проте в старших класах з’явилося ще неабияка цікавість та любов до хімії.
Після школи юнак продовжив вивчати хімію у Harvard College. Тут навчання було таке ж стрімке та успішне. Крім хімії, у цей період Оппенгеймер також неабияк захопився експериментальною фізикою. Тому після успішного закінчення коледжу, пішов навчатися до The University of Göttingen. Диплом доктора фізики Роберт отримав у 1927 році. Після досліджень в інших установах науковець приєднався до кафедри фізики у The University of California та у 1936 році став там професором. Бувши на цій посаді, чоловік зробив значний внесок у теоретичну фізику, включаючи досягнення у квантовій механіці та ядерній фізиці. Також разом зі своїми учнями зробив внесок у теорію чорних дір та нейтронних зірок, взаємодію космічних променів, а також квантову теорію поля.
“Мангеттенський проєкт”
У 1941 році, незадовго до вступу Сполучених Штатів Америки у Другу світову війну, президент Франклін Делано Рузвельт затвердив аварійну програму із розробки атомної бомби. Наступного року до цього проєкту залучили Джуліуса Роберта Оппенгеймера, запропонувавши очолити групу, яка б зайнялася розрахунками швидких нейтронів. У 1942 році був створений “Манхеттенський інженерний округ”, згодом відомий як “Мангеттенський проєкт”. Очолив його генерал-лейтенант армії США Леслі Річард Гроувс-молодший. Незабаром лейтенант приймає рішення створити засекречену лабораторію “The Los Alamos Laboratory”, а її керівником призначає Роберта Оппенгеймера. Саму лабораторію розмістили в окрузі Los Alamos, що в New Mexico. Тут зібрали найкращих науковців, серед них були: Воллес Ейкерс, Ганс Гальбан, Юджин Вігнер, Рудольф Пайєрс, Отто Роберт Фріш, Станіслав Улям, Роберт Вільсон, Віктор Вайскопф, Джеймс Конант, Герберт Йорк, Кеннет Бейнбрідж, Семюел Елісон, Едвін Макміллан, Франк Оппенгеймер, Едвард Теллер, Енріко Фермі, Лео Сілард, Джон фон Нейман, Ісидор Рабі, Джон Лоуренс, Георгій Кістяківський, Ернест Лоуренс, Річард Робертс, Фред Молер, Александр Сакс, Ганс Бете, Сильван Швебер, Веннівер Буш, Джон Кокрофт, Ернест Волтон, Річард Фейнман, Клаус Фукс тощо.
Керівництво та науковий досвід Джуліуса Роберта Оппенгеймера сприяли успіху проєкту. Вперше створену бомбу під кодовою назвою “Trinity” випробували у 1944 році у New Mexico, у пустелі “Jornada del Muerto”. Того року “Trinity” вивільнила близько 25 кілотонн тротилу (100 ТДж), а також велику хмару радіоактивних опадів. Після успішного тестингу цю зброю використали проти Японії під час бомбардування Хіросіми та Нагасакі 9 серпня 1945 року.
Подальше життя науковця та рання смерть
У 1947 році Оппенгеймер став директором Інституту перспективних досліджень та очолив впливовий Генеральний консультативний комітет новоствореної комісії з атомної енергії США. Також науковець був причетний до міжнародного контролю над ядерною енергетикою, виступав проти розробки водневої бомби тощо. У 1950-х роках, через минулі зв’язки з Комуністичною партією США, науковця усунули від будь-яких справ та безпекових таємниць країни. Ці події поклали край його кар’єрі фізика-ядерника, проте науковець все ж продовжував працювати у галузі фізики й надалі. Помер Джуліус Роберт Оппенгеймер досить рано у 62 роки, через рак горла. Сталося це 18 лютого 1967 року.
