Вулиця Каменю (Stone Street) у Мангеттені є короткою вулицею, яка знаходиться посеред фінансового району міста Нью-Йорк. Вулиця розміщується на території двох ділянок між такими вулицями, як Уайтхолл на західній частині та площа Ганновера на східній частині. Ця вулиця була заснована як прямолінійна проїжджа дорога від сусідніх Уайтхолл та площі Ганновера, проте пізніше вона змінила свою функцію через ліквідацію ділянки між вулицею Броад та Коентіс-Аллі у 1980-му році. Це було зроблено для проєкту будівлі “Goldman Sachs” на Брод-стріт, 85. Далі на manhattan-future.
Головна функція західної частини ділянки цієї вулиці (між вулицями Вайтхолл і Броад) – це забезпечення безперервного та зручного руху транспортних засобів Мангеттеном. В той же час східна частина вулиці Каменю стала безпечною зоною для пішоходів. Далі про історію однієї з головних вулиць Мангеттену – вулиці Каменю (Stone Street).
Нідерландська колоніальна ера
Stone-Street є дуже старою та історичною вулицею Нью-Йорка. Її спорудження розпочалося із заснування Голландською Вест-Індською компанією Нового Амстердама 1624-го року. Вулиця в своєму складі має колоніальні складові: вулицю Брейерс-Стріт, або вулиця Пивоварів до Брод-Стріт та Хуг-Стріт (або Велика вулиця). Таким чином утворилася велика й протяжна дорога, яка проходила паромом “Пек-Сліп” (сучасний морський порт “Саут-Стріт”). За проєктом вулиці поєднувалися мостом, який охоплював затоку на центральній частині Брод-стріт. Поверхня первісної вулиці була на 6,5-7 футів (або 2 метри) нижче за сучасний вигляд.
Назва вулиці походить від географічного розміщення, адже вона розміщувалася на нижній частині набережної міста, південна частина була оточена річкою Іст-Рівер, а північна частина пролягала болотом Bloemmaert’s (Company Vly). Hoogh Street (таку назву вулиця мала в ту епоху часу) пролягала також Ганноверською площею, а до сучасних років тут пролягає Перл-стріт.
1642-го року Голландською Вест-Індською компанією було укладено два ряди, які призначалися як земельні ділянки. Вони надавалися власникам нерухомості, а одну із таких ділянок відвели Весселю Евертсену, Томасу Віллетту та Річарду Сміту. У 1656-му році було вирішено змістити вулицю на 20-25 футів (або 6-7,6 метрів) до півночі, аби вирівняти її з Брейерс-Стріт. Пізніше від цього вулиця була вимощена. У 1660-му році було застосовано план Кастелло – за результатами цього було помічено, що будинки на цій вулиці загалом були з двосхилим дахом.
Британська та постколоніальна епоха
У 17 столітті розпочалася нова епоха у розвитку вулиці Каменю в Манхеттені. 1664-го року Британією було захоплено Новий Амстердам, а пізніше за їх рішенням він був перейменований на Нью-Йорк. 1677-го року були перейменовані назви відомих вулиць в місті, з’явилися більш сучасні High Street та Stony (або Stone) Street.
На той час на одній із сусідніх вулиць розміщувалося одинадцять будинків, які були в гарному стані. До кінця того сторіччя до сусідньої Хай-стріт переселилося багато британських купців, тож той квартал почав зватися Англійським. Британців приваблювала тоді близькість району до рибного ринку “Коентіс Сліп” та м’ясного ринку “Олд Сліп”.
Ремісник, торгівець та друкар Вільям Бредфорд був зареєстрований як мешканець цієї вулиці в 1703-му році. Разом із цією відомою персоною, також жило вісім колоніальних сімей, які мали свої земельні ділянки на цій вулиці, проживало тут й декілька єврейських сімей, які офіційно також були землевласниками. 1704-го року на Стоун-стріт спорудили жолоб, функція якого було забезпечення кращого дренажу.
Велика пожежа та Реконструкція
16 грудня 1835-го року сталась велика трагедія для Нью-Йорку – Велика пожежа розпочалася на складі неподалік міста, а пізніше вона почала стрімко поширюватися через сильний вітер того дня. В результаті займання більшість будівель у районі була пошкоджена або вщент знищена. Пожежа охопила до 13 акрів (або 53 тисячі м2), до 700 будівель на Першому районі зазнали руйнування. Після трагедії, ціни на нерухомість в районі займання стрімко зростали, тож заможні жителі цього району були змушені продати свої ділянки та переселятися у інші райони.
1836-го року розпочався великий етап реконструкції всього фінансового району в місті. На Стоун-Стріт більше 600 будівель було перебудовано, були й випадки перебудови чотириповерхових комерційних будівель періоду грецького відродження. Проєкти таких будинків створювалися висококваліфікованими архітекторами Мангеттену, а пізніше вони або продавали їх будівельникам, або самі займались контролем спорудження. Конкретних архітекторів та будівельників для споруд не було, для кожної будівлі працювали різні фахові люди.
До кінця 19 століття суттєво на вулиці Каменю нічого не змінилося – більшість будівель комерційного призначення на цій вулиці залишалися із чотирма поверхами. До 1890-х років на Стоун-Стріт деякі окремі будівлі зазнали добудови та розширення – для будинків середньої висоти додавали поверхи (до 6-8 загалом). Весною 1890-го року цю вулицю вимостили бельгійськими блоками.
Початок і середина 20 століття
На вулиці Каменю у період 20 сторіччя поширився стиль голландського колоніального відродження. Один із заможних землевласників того часу Амос Р. Іно придбав будинки на вулиці фінансового району Мангеттену. Пізніше за рішенням його сина, Амоса Р. Іно було найнято “CPH Gilbert” 1903-го року для реконструкції будівель на Стоун-Стріт, 57. За його бажанням, мав бути використаний стиль голландського колоніального відродження, подібне замовлення було зроблене ним же у 1908-му році для будинку на Стоун-Стріт, 55. Відомий купець Генрі Шефер також найняв для такої роботи вже Едварда Л. Тілтона, аби він зробив новий проєкт дому на земельній ділянці вулиці Каменю, 53, використавши той же стиль.
Всі інші великі споруди у цьому фінансовому районі Мангеттену складалися із 18-поверхових будинків на Стоун-Стріт, 24–26. Один із них був побудований на початку 20 століття, а етап реконструкції іншого 11-поверхового будинку, який розміщувався на вулиці Вільяма, 1, був завершений 1907-го року.
У період Першої світової війни суттєво на цій вулиці нічого не змінилося. Після війни було споруджено велику кількість будівель невеликого розміру, фінансування деяких взяли на себе морські страхові компанії. Компанією “Chubb & Son” було найнято Артура К. Джексона, який 1919-го року мав зробити проєкт для неоренесансного фасаду. Цей фасад мав бути розміщений на вже існуючій будівлі на Стоун-стріт, 54. На Стоун-Стріт 25, 27–29 і 39–43 розміщувалися групи будівель із восьми поверхів, їх спорудженням з 1918 по 1921 рік займалася “William H. McGee & Company”, якою було найнято Вільяма Ніла Сміта. Він займався будівництвом деяких будівель на вулиці.
До 20-х років 21 сторіччя Stone Street – це важлива, хоча й маленька вулиця посеред фінансового району Мангеттену. В ній розміщуються великі історичні споруди, зокрема національна історична пам’ятка за адресою Ганноверська площа 1. Східна частина вулиці визначена історичною, а загалом історичний район Стоун-Стріт був внесений до Національного реєстру історичних місць, який продовжує охоронятися Комісією зі збереження пам’яток Нью-Йорка. Можна стверджувати, що ця вулиця є пам’яткою всього міста.
