Ця стаття про вишукану, гарну американську споруду, яка приваблює немало уваги вже протягом шістдесяти років свого існування. Мова йтиме про “The Ford Foundation Center for Social Justice”, його створення, будівництво та архітектурні особливості. Детальніше про споруду далі на manhattan-future.
Створення будівлі
“The Ford Foundation Center for Social Justice” – це дванадцятиповерхова офісна будівля, яка знаходиться у Мангеттені на 320 East 43rd Street. Споруда побудована у стилі пізнього модернізму.
Будівля бере свій початок з далекого 1963 року. Саме тоді найбільший американський приватний фонд “The Ford Foundation” вирішує побудувати на 43rd Streets власну штаб-квартиру. Над проєктом споруди працювали такі архітектори як: Joseph N. Lacy, John Dinkeloo та Kevin Roche. Остаточний проєкт, вартістю в десять мільйонів доларів, був готовий у 1964 році. Будівництво, вартістю в шістнадцять мільйонів доларів, завершили 8 грудня 1967 року.
Загалом, офіс передбачав собою розміщення близько шестисот співробітників, так і було до 1975 року. Пізніше, через економічну кризу, власникам офісу довелося звільнити значну кількість співробітників, а звільнене приміщення – здати орендарям. Тоді для фонду були непрості часи, адже їх гранти зі ста дев’яносто семи мільйонів доларів впали на сімдесят п’ять мільйонів доларів, попри це, компанія все ж затримала за собою статус найбільшого приватного фонду США.
У 1997 році “The New York City Landmarks Preservation Commission” визнала будівлю фонду пам’яткою міста та назвала цю її однією з найпривабливіших сучасних споруд, що з’явилися в Нью-Йорку після Другої світової війни.
У 2015 році будівлю реконструювали, залишивши максимально наближений оригінальний дизайн. Процес реконструкції завершився у 2018 році. Саме після відновлення споруда отримала сучасну назву: “The Ford Foundation Center for Social Justice”.
Архітектура будівлі
Тепер дещо про архітектурні особливості “The Ford Foundation Center for Social Justice”. Будівля побудована у стилі пізнього модернізму. Як зазначалося вище, центр має 12 поверхів та досягає 180 футів (55 м). Внутрішній простір охоплює 415 тисяч квадратних футів (38 600 м/кв.). Споруда має кубічну форму. Більшу частину фасаду займає скляна поверхня, яка складається із близько 60 тисяч скел, решта – це бетонні пірси та стіни, облицьовані сіро-рожевим або червоним деревом гранітом. Верхні поверхи мають дещо випуклу конструкцію та за формою нагадують сходинки. Головний вхід знаходиться між двома діагональними пірсами.
Тепер щодо внутрішнього наповнення. Підлога приміщень першочергово була дерев’яною, меблі – шкіряні та дерев’яні. Майже всі декоративні металеві деталі в будівлі були виготовлені з латуні. Офіси, як правило, були розділені сіткою з модулів шириною 6 футів (1,8 м). Керівники мали найкращі умови, кабінет був дев’ять модулів завширшки та з видом на атріум, нижчі ж за статусом співробітники мали, відповідно, дещо гірші умови та менше приміщення. Крім кабінетів, в будівлі також знаходились: розкішний балкон, конференц-зал, їдальня, художня галерея. Крім перерахованого, в приміщенні знаходився атріум зі скляною стелею висотою у 160 футів (49 м). Там знаходився сад, який мав декілька ярусів. Серед зеленого різноманіття було: вісімнадцять водних рослин, тридцять сім дерев, сто сорок вісім ліан, тисяча кущів та двадцять дві тисячі ґрунтопокривних рослин, проте з часом наповнення дещо змінилося, наразі у сучасному атріумі домінує субтропічна флора. Варто також зазначити, що ця зона є наразі доступною для відвідувачів.
